1. Словник української мови у 20 томах

сперечальник

СПЕРЕЧА́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто сперечається, любить сперечатися.

Василь Опанасович, перезирнувшись з дружиною, поспішає до сперечальників – пригасити розбурхані пристрасті (О. Полторацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сперечальник — спереча́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сперечальник — -а, ч. Той, хто сперечається, любить сперечатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сперечальник — СПЕРЕЧА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто сперечається, любить сперечатися. Василь Опанасович, перезирнувшись з дружиною, поспішає до сперечальників — пригасити розбурхані пристрасті (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 147). Словник української мови в 11 томах