спесивець

СПЕСИ́ВЕЦЬ, вця, ч., розм., рідко.

Те саме, що чванько́.

Той красивий, як намальований, з ницою душею спесивця, цей – приязний і соромливий, з одвертим серцем дитини (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спесивець — спеси́вець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. спесивець — див. пихатий Словник синонімів Вусика
  3. спесивець — ЧВАНЬКО́ розм. (людина, схильна до зарозумілості, чванства), ФАНАБЕ́Р розм., ПРИ́НДА розм., ПИ́НДА розм., ПИ́НДИК розм., СПЕСИ́ВЕЦЬ розм. А гірш за всіх чваньки нам допекли ті пишні (П. Словник синонімів української мови
  4. спесивець — СПЕСИ́ВЕЦЬ, вця, ч., розм., рідко. Те саме, що чванько́. Той красивий, як намальований, з ницою душею спесивця, цей — приязний і соромливий, з одвертим серцем дитини (Добр., Тече річка.., 1961, 191). Словник української мови в 11 томах