спесивець

Значення в інших словниках

1. спесивець — спеси́вець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. спесивець — СПЕСИ́ВЕЦЬ, вця, ч., розм., рідко. Те саме, що чванько́. Той красивий, як намальований, з ницою душею спесивця, цей – приязний і соромливий, з одвертим серцем дитини (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
3. спесивець — ЧВАНЬКО́ розм. (людина, схильна до зарозумілості, чванства), ФАНАБЕ́Р розм., ПРИ́НДА розм., ПИ́НДА розм., ПИ́НДИК розм., СПЕСИ́ВЕЦЬ розм. А гірш за всіх чваньки нам допекли ті пишні (П. Словник синонімів української мови
4. спесивець — СПЕСИ́ВЕЦЬ, вця, ч., розм., рідко. Те саме, що чванько́. Той красивий, як намальований, з ницою душею спесивця, цей — приязний і соромливий, з одвертим серцем дитини (Добр., Тече річка.., 1961, 191). Словник української мови в 11 томах