спивати
СПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПИ́ТИ, зіп'ю́, зіп'є́ш, док., що.
1. Випивати зверху або з поверхні чого-небудь.
Я стебла пригинав полинні, Гірку спиваючи росу (Л. Первомайський);
Спивати вершки з молока;
* Образно. Сонце спило сніги з вулиць, підсохли рано тротуари (С. Тудор);
// Робити напій неміцним, неодноразово зливаючи його і розбавляючи водою.
Спивати квас;
Спивати чай.
2. розм. Пити, випивати (у 1 знач.).
Є в чому походити, є що з'їсти й спити (Б. Грінченко);
– Не розумію я, що вона з чоловіком своїм зробила. Чи вона спити дала йому що, чи так уже його біда та горе скрутили (Г. Хоткевич);
І ми, перше ніж хліба взяти чи старого спити вина, тричі будемо повторяти друзів звірених [випробуваних] імена (М. Рудь);
* Образно. – За годину зіп'є її [мряку] сонце, що аж любо буде! (О. Кобилянська);
// Висмоктувати з чого-небудь.
Мохнатий джміль із будяків червоних Спиває мед (М. Рильський).
3. перен. Викльовувати молоде зерно (про птахів).
Ой пшеницю пташки спили, ніщо молотити (з народної пісні).
Значення в інших словниках
- спивати — спива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- спивати — -аю, -аєш, недок., спити, зіп'ю, зіп'єш, док., перех. 1》 Випивати зверху або з поверхні чого-небудь. Спивати вершки з молока. || Робити напій неміцним, неодноразово зливаючи його і розбавляючи водою. Спивати чай. 2》 розм. Пити, випивати (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- спивати — ПИ́ТИ що і без додатка (вгамовувати спрагу якою-небудь рідиною), СПИВА́ТИ розм., ПИ́ТОНЬКИ пестл. дит., ПИТКИ пестл. дит.; ПИВА́ТИ розм. (часто, не раз); ПОПИВА́ТИ, ПОСМО́КТУВАТИ, ПОТЯ́ГУВАТИ (потроху, час від часу); СМОКТА́ТИ розм., ЦІДИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- спивати — СПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПИ́ТИ, зіп’ю́, зіп’є́ш, док., перех. 1. Випивати зверху або з поверхні чого-небудь. Я стебла пригинав полинні, Гірку спиваючи росу (Перв., І, 1958, 431); Спивати вершки з молока; *Образно. Словник української мови в 11 томах
- спивати — Спива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. спити, зіп'ю, зіп'єш, гл. Пить, испивать, выпить, испить. Тут тобі не бувати, червоної крови не спивати. Чуб. І. 131. Дала дівчина козакові кохан-зілля спити. Чуб. V. 429. (Нехай) з кумою Хмельницькою мед-вино спиває. Pauli. Спили зелене вино. Чуб. III. 400. Словник української мови Грінченка