списик
СПИ́СИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до спис¹.
Уранці, в першій частині Літургії – проскомидії, священик візьме першу агнцеву проскуру і списиком виріже серцевину у вигляді куба, проткнувши правий бік (з газ.);
* Образно. Лідія сиділа нерухомо, вперто дивлячись на золотий списик свічки (А. Хуторян, пер. з тв. М. Горького).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- списик — спи́сик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- списик — -а, ч. Зменш.-пестл. до спис I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- списик — СПИ́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до спис¹. *Образно. Лідія сиділа нерухомо, вперто дивлячись на золотий списик свічки (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 130). Словник української мови в 11 томах