1. Словник української мови в 11 томах

списик

СПИ́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до спис¹.

*Образно. Лідія сиділа нерухомо, вперто дивлячись на золотий списик свічки (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. списик — спи́сик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. списик — -а, ч. Зменш.-пестл. до спис I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. списик — СПИ́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до спис¹. Уранці, в першій частині Літургії – проскомидії, священик візьме першу агнцеву проскуру і списиком виріже серцевину у вигляді куба, проткнувши правий бік (з газ.); * Образно. Словник української мови у 20 томах