списник
СПИ́СНИК, а, ч., іст. У давнину — воїн, озброєний списом.
Зображення сарматських списників, піших і кінних, збереглися на рельєфі Тріфона з Танаїса (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 227).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- списник — спи́сник іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
- списник — -а, ч., іст. У давнину – воїн, озброєний списом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- списник — СПИ́СНИК, а, ч., іст. У давнину – воїн, озброєний списом. Зображення сарматських списників, піших і кінних, збереглися на рельєфі Тріфона з Танаїса (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах