списуватися

СПИ́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПИСА́ТИСЯ, спишу́ся, спи́шешся, док.

1. Обмінюючись листами, встановлювати зв'язок; домовлятися про що-небудь у листах.

Списуватись з тіткою .. зовсім не варт було (Леся Українка);

Чи не можна б покористуватися деякими готовими перекладами..? З перекладачами можна б списатися і поправити переклади, де треба (М. Коцюбинський);

– З усім світом, каже [Поля], спишусь, назбираю насіння і такий квітник розведу, якого в нас ніхто ще й не бачив (І. Рябокляч).

2. Відчислятися, звільнятися в запас або зі складу екіпажу корабля.

Він теж відставник, до полюса під кригами плавав, а коли списатися довелось – сам прийшов у майстерню (О. Гончар).

3. перен., розм. Ставати професійно слабшим, втрачати здатність творити яскраво, виразно (про письменника, журналіста, композитора і т. ін.).

В душі він жалів Ярослава: “Розтратить себе, спишеться. А то й скрутить в'язи” (Ю. Мушкетик).

4. тільки недок. Пас. до спи́сувати.

“П'ятизлотник” тепер саме списується з “Зорі”; незабаром буде подано його в цензуру (М. Коцюбинський).