списувати

СПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., СПИСА́ТИ, спишу́, спи́шеш, док., що і без дод.

1. Писати, відтворюючи текст оригіналу; робити рукописну копію.

Зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу. Та й списую Сковороду (Т. Шевченко);

Накажіть тільки переписчикові [переписувачеві], щоб списував так, як у мене написано (Панас Мирний);

Спишіть ці оповіданнячка з “Дзвінка”, повиправляйте всі гріхи, які-но знайдете в мові (М. Коцюбинський);

// Переписувати написане іншим, видаючи за своє.

Сьогодні Маринка Уроків не знала, Домашнє завдання в Галинки списала (Г. Бойко).

2. Пишучи, заповнювати графічними знаками (аркуші, сторінки і т. ін.).

Воліла б [Жанна] списувати сторінки щоденника, викладати на них свої потаємні мислі (Д. Бедзик);

// Витрачати при писанні.

Скільки він списав паперу, .. Як другі весну веселу Зустрічали за двором! (П. Грабовський);

За три дні Юрко вже списав на ці листи не тільки свої пера й чорнило, але й Ількові (П. Козланюк).

3. розм. Розповідати в письмовій формі про кого-, що-небудь; описувати.

Вірші були в прихильному до Андрія тоні: списували вечірнє за ворітьми стояннячко їх з Галею (С. Васильченко);

Ніхто б не розказав, ніхто й не списав би всіх його думок (П. Куліш);

Ми спочивали серед буйних трав, Цяцькованих, мережаних квітками, Що кольорів їх дивних не списать І не злічити (М. Рильський);

Бурлескна палітра була забідна для Котляревського, який взявся списати життя своєї епохи (з наук. літ.);

// Занотовувати для пам'яті і т. ін.

– Інший позабува, скільки озьме [візьме]. Коли би ти списував, кому скільки даєш (Г. Квітка-Основ'яненко);

Я списав усі назвища хатні, господарські, назвища одежі, посуду (І. Нечуй-Левицький);

Любила [Янова] розповідати пригоди з свого життя .. Одно з таких оповідань списала я (Н. Кобринська);

– Ти мені спиши на папірець правила отого віршування, бо так не запам'ятаю... (Ю. Збанацький).

4. Заносити кого-, що-небудь до списку.

[Рябина:] Пане писарю, списуй усіх, хто ту [тут] є (І. Франко);

Він витяг з-за пазухи аркуш, згорнений учетверо, і подав Давидові. Це тих, що списували в земельні громади: на виселок уже двадцять три душі записалося (А. Головко);

Коли ти проти сього нічого не маєш, то от я тобі спишу ті ноти, що я хотіла б купити (Леся Українка);

// Робити детальний письмовий перелік, опис чого-небудь для обліку.

Вона вештається з блокнотом і олівцем у руках по кімнатах, неначе збирається списувати меблі (Ірина Вільде);

Несподівано до Майдана приїхав становий, списав усе, що було в хаті й на подвір'ї (Я. Качура).

5. Документально оформляючи, записувати як витрачене або непридатне.

Багато таких [старих] суден тепер списують, ріжуть, вантажать на платформи й відправляють на металургійні заводи (О. Гончар);

Списати старі деталі.

6. Відчисляти, звільняти в запас або зі складу екіпажу корабля.

– Бачите, мене демобілізували, вірніше, списали в запас і от прислали... працювати в артіль (Григорій Тютюнник);

Другого дня, коли пароплав відчалив у зворотний рейс, Щербаня як порушника наказом капітана списали з судна (С. Олійник).

7. розм. Сповіщати про що-пебудь письмово.

Якщо маєте, спишіть мені адресу тієї паризької книгарні, що продає виключно чужомовні книжки (В. Самійленко);

Дуже йому вдячна за лист і за всі новини, що мені списав (Леся Українка);

// Складати текст документа, втілювати свої задуми в твір (літературний, музичний).

Укладав [о. Нестор] собі, як він поїде до Львова, відшукає знайомого нотаріуса, спише заповіт (І. Франко);

Зінько так собі думав: – Велика душа в того чоловіка була, що цю книгу списав, бо він розібрав, що й ми люди (Б. Грінченко);

Бачить син – у хаті пекло, і не буде вже спокою. Пісню спишеш на папері – вирвуть з рук і пошматують (П. Тичина).

8. Точно відтворювати, копіювати що-небудь.

Хочеться сказати художникам: не шукайте обов'язково далеко, не списуйте точних копій з природи, коли вчитесь у неї (О. Довженко);

// Зображувати (в літературі, живопису), використовуючи кого-, що-небудь як прототип.

Чим більше вчитувався [М. Гоголь] – тим більше бачив, скільки повчального було в поемі, якій віддав увесь молодечий запал, усю снагу, з себе самого списуючи її героя (О. Полторацький);

// розм. Малювати чий-небудь портрет, змальовувати когось, щось.

– Чого ви так на мене видивляєтесь, погана стала? А ще недавно маляр приходив списувати (П. Панч);

Я дивився на діда. Зроду такого не бачив: біле волосся, густе, як ліс, прикривало йому високе чоло, брови насунулись на самі очі, а широка борода аж до пояса доходила. Отак узяв би пензель та й списав вам Сатурна (О. Стороженко);

// Покривати малюнками; розписувати, розмальовувати.

Що тілько в Біблії прописано, усе чернець той мов живе списав скрізь по монастиреві (П. Куліш).

9. перен., розм. Бити, шмагати, залишаючи на тілі сліди ударів.

Тільки і можна животом лежати, а горічерева .. – і не думай: так її усюди списали (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Дивись, як списав мене старий, – відкинула [Марта] хустку (М. Стельмах).

◇ (1) І ні розказа́ти, і ні списа́ти (д) див. сказа́ти;

(2) І ні сказа́ти, і ні списа́ти (д) див. сказа́ти;

(3) На воло́вій шку́рі не списа́в би – так багато, що важко передати словами або підрахувати.

Він стільки пісень знає, що й на воловій шкурі не списав би (Номис);

Терплячі наші люди зазнали багато кривд від тих німецьких поневолювачів, що того б всього на воловій шкурі не списав (з публіц. літ.);

(4) Не розказа́ти, не списа́ти (д) див. сказа́ти;

(5) Не сказа́ти, не списа́ти (д) див. сказа́ти;

Ні (ані́) в ка́зці сказа́ти (розказа́ти), ні (ані́) перо́м описа́ти ([не] списа́ти) див. сказа́ти;

(6) [Ні] перо́м [не] списа́ти (описа́ти) [ні сло́вом не сказа́ти] <�Ні перо́м списа́ть, ні змалюва́ть> чого, фольк.:

а) хтось не може визначити, висловити надзвичайної вроди, краси кого-, чого-небудь.

А що ті зачіси на голові, то й не списати пером які (Марко Вовчок);

Ні пером не списати, ні словом не сказати тії [тієї] несподіваної краси, якою до вас усміхнулася долина! (Панас Мирний);

б) (який) надзвичайно гарний, вродливий; чудовий.

Дочка у неї була дуже вродлива – ні пером не списати, ні словом не сказати (з усн. мови);

Ти в порі розквітлій, як картина, Ні пером списать, ні змалювать (М. Шеремет);

Не мо́жна сло́вом розказа́ти, а́ні перо́м описа́ти.

Така була краса його [отамана] невиписанна.., що не можна словом розказати, ані пером описати (Марко Вовчок);

[Ні] перо́м [не] списа́ти (описа́ти) [ні сло́вом не сказа́ти] <�Ні перо́м списа́ть, ні змалюва́ть> див. спи́сувати;

(7) Ні розказа́ти, ні списа́ти (д) див. сказа́ти;

(8) Ні сказа́ти, ні списа́ти (д) див. сказа́ти;

(9) Списа́ти / спи́сувати спи́ну (шку́ру, шкі́ру) кому, чию – шмагати, залишаючи сліди ударів.

[Гордій:] Прийшов, а хазяїн як почав мене ретязем катувать... Ось як списав спину (Підніма сорочку, показує) (М. Кропивницький);

– Чи бач, як пан Рябка почастовав [почастував]... Що так з його юшить і пасока тече! Та тож-то так звелів всю шкуру скрізь списати, що тобі нема і курці де клювати (П. Гулак-Артемовський);

Взяв гарапника, відшмагав Івана і пригрозив: – Як не будуть вилискувати [коні], мов люстерко, то я спишу тобі шкіру, що посинієш (з казки);

Списа́ти шку́ру вздовж і впо́перек -.

Але я колись таки спишу твою шкуру вздовж і впоперек! – у жовтих очах [Терентія] густішає злоба (М. Стельмах).