списувати

СПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., СПИСА́ТИ, спишу́, спи́шеш, док., перех. і без додатка.

1. Писати, відтворюючи текст оригіналу; робити рукописну копію.

Зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу. Та й списую Сковороду (Шевч., II, 1953, 45);

Накажіть тільки переписчикові [переписувачеві], щоб списував так, як у мене написано (Мирний, V, 1955, 395);

Спишіть ці оповіданнячка з «Дзвінка», повиправляйте всі гріхи, які-но знайдете в мові (Коцюб., III, 1956, 120);

// Переписувати написане іншим, видаючи за своє.

— От ти ще й піонерське слово даєш, хоч і не піонерка ще. Навіщо ти даєш списувати Чернявській? (Ів., Таємниця, 1959, 24);

Сьогодні Маринка Уроків не знала, Домашнє завдання в Галинки списала (Бойко, Ростіть.., 1959, 97).

2. Пишучи, заповнювати графічними знаками (аркуші, сторінки і т. ін.).

Воліла б [Жанна] списувати сторінки щоденника, викладати на них свої потаємні мислі (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 248);

// Витрачати при писанні.

Скільки він списав паперу,.. Як другі весну веселу Зустрічали за двором! (Граб., І, 1959, 512);

За три дні Юрко вже списав на ці листи не тільки свої пера й чорнило, але й Ількові (Козл., Ю. Крук, 1950, 192).

3. розм. Розповідати в письмовій формі про кого-, що-небудь; описувати.

Вірші були в прихильному до Андрія тоні: списували вечірнє за ворітьми стояннячко їх з Галею (Вас., І, 1959, 158);

Ніхто б не розказав, ніхто й не списав би всіх його думок (П. Куліш, Вибр., 1969, 159);

Ми спочивали серед буйних трав, Цяцькованих, мережаних квітками, Що кольорів їх дивних не списать І не злічити (Рильський, III, 1961, 194);

Бурлескна палітра була забідна для Котляревського, який взявся списати життя своєї епохи (Рад. літ-во, 1, 1971, 40);

// Занотовувати для пам’яті і т. ін.

— Інший позабува, скільки озьме [візьме]. Коли би ти списував, кому скільки даєш (Кв.-Осн., II, 1956, 139);

Я списав усі назвища хатні, господарські, назвища одежі, посуду (Н.-Лев., II, 1956, 410);

Любила [Янова] розповідати пригоди з свого життя.. Одно з таких оповідань списала я (Кобр., Вибр., 1954, 19);

— Ти мені спиши на папірець правила отого віршування, бо так не запам’ятаю… (Збан., Сеспель, 1961, 343).

◊ Ні (ані́) в ка́зці сказа́ти, ні (ані́) перо́м списа́ти див. сказа́ти;

Ні перо́м не списа́ти, ні сло́вом не сказа́ти див. перо́.

4. Заносити кого-, що-небудь до списку.

[Рябина:] Пане писарю, списуй усіх, хто ту [тут] є (Фр., IX, 1952, 396);

Він витяг з-за пазухи аркуш, згорнений учетверо, і подав Давидові. Це тих, що списували в земельні громади: на виселок уже двадцять три душі записалося (Головко, II, 1957, 84);

Коли ти проти сього нічого не маєш, то от я тобі спишу ті ноти, що я хотіла б купити (Л. Укр., V, 1956, 30);

// Робити детальний письмовий перелік, опис чого-небудь для обліку.

Вона вештається з блокнотом і олівцем у руках по кімнатах, неначе збирається списувати меблі (Вільде, Сестри.., 1958, 106);

Несподівано до Майдана приїхав становий, списав усе, що було в хаті й на подвір’ї (Кач., II, 1958, 10).

5. Документально оформляючи, записувати як витрачене або непридатне.

Багато таких [старих] суден тепер списують, ріжуть, вантажать на платформи й відправляють на металургійні заводи (Гончар, Тронка, 1963, 245);

Списати старі деталі.

6. Відчисляти, звільняти в запас або зі складу екіпажу корабля.

— Бачите, мене демобілізували, вірніше, списали в запас і от прислали… працювати в артіль (Тют., Вир, 1964, 101);

Другого дня, коли пароплав відчалив у зворотний рейс, Щербаня як порушника наказом капітана списали з судна (С. Ол., З книги життя, 1968, 48).

Списа́ти по чи́стій див. чи́стий.

7. розм. Сповіщати про що-пебудь письмово.

Якщо маєте, спишіть мені адресу тієї паризької книгарні, що продає виключно чужомовні книжки (Сам., II, 1958, 467);

Дуже йому вдячна за лист і за всі новини, що мені списав (Л. Укр., V, 1956, 15);

// Складати текст документа, втілювати свої задуми в твір (літературний, музичний).

Укладав [о. Нестор] собі, як він поїде до Львова, відшукає знайомого нотаріуса, спише заповіт (Фр., VII, 1951, 80);

Зінько так собі думав: — Велика душа в того чоловіка була, що цю книгу списав, бо він розібрав, що й ми люди (Гр., II, 1963, 327);

Бачить син — у хаті пекло, і не буде вже спокою. Пісню спишеш на папері — вирвуть з рук і пошматують (Тич., II, 1957, 17).

8. Точно відтворювати, копіювати що-небудь.

Хочеться сказати художникам: не шукайте обов’язково далеко, не списуйте точних копій з природи, коли вчитесь у неї (Довж., III, 1960, 110);

// Зображувати (в літературі, живопису), використовуючи кого-, що-небудь як прототип.

Чим більше вчитувався [М. Гоголь] — тим більше бачив, скільки повчального було в поемі, якій віддав увесь молодечий запал, усю снагу, з себе самого списуючи її героя (Полт., Повість.., 1960, 381);

// розм. Малювати чий-небудь портрет, змальовувати когось, щось.

— Чого ви так на мене видивляєтесь, погана стала? А ще недавно маляр приходив списувати (Панч, Гомон. Україна, 1954, 136);

Я дивився на діда. Зроду такого не бачив: біле волосся, густе, як ліс, прикривало йому високе чоло, брови насунулись на самі очі, а широка борода аж до пояса доходила. Отак узяв би пензель та й списав вам Сатурна (Стор., І, 1957, 79);

// Покривати малюнками; розписувати, розмальовувати.

Що тілько в біблії прописано, усе чернець той мов живе списав скрізь по монастиреві (П. Куліш, Вибр., 1969, 76).

9. перен., розм. Бити, шмагати, залишаючи на тілі сліди ударів.

Тільки і можна животом лежати, а горічерева..— і не думай: так її усюди списали (Кв.-Осн., II, 1956, 188);

— Дивись, як списав мене старий, — відкинула [Марта] хустку (Стельмах, II, 1962, 381).

Спи́сувати (списа́ти) спи́ну — бити, шмагати, залишаючи на спині сліди ударів.

Нагай, яким він [урядник] частенько списував селянам спини, слухався його краще, ніж язик (Гр., Без хліба, 1958, 22);

Спи́сувати (списа́ти) шку́ру (шкі́ру) див. шку́ра, шкі́ра.