1. Фразеологічний словник української мови

списувати

списа́ти / спи́сувати спи́ну (шку́ру, шкі́ру) кому, чию. Шмагати, залишаючи сліди ударів. (Гордій:) Прийшов, а хазяїн як почав мене ретязем катувать… Ось як списав спину (Підніма сорочку, показує) (М. Кропивницький); — Чи бач, як пан Рябка почастовав (почастував)… Що так з його юшить і пасьока тече! Та тож-то так звелів всю шкуру скрізь списати, що тобі нема і курці де клювати (П. Гулак-Артемовський); Взяв гарапника, відшмагав Івана і пригрозив: — Як не будуть вилискувати (коні), мов люстерко, то я спишу тобі шкіру, що посинієш (Казки Буковини). списа́ти шку́ру вздовж і впо́перек. — Але я колись таки спишу твою шкуру вздовж і впоперек! — у жовтих очах (Терентія) густішає злоба (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. списувати — спи́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. списувати — Переписувати, записувати; (чорнило) виписувати; (життя) описувати; (з корабля) звільняти; док. СПИСАТИ, (адресу) написати. Словник синонімів Караванського
  3. списувати — -ую, -уєш, недок., списати, спишу, спишеш, док., перех. і без додатка, 1》 Писати, відтворюючи текст оригіналу; робити рукописну копію. || Переписувати написане іншим, видаючи за своє. 2》 Пишучи, заповнювати графічними знаками (аркуші, сторінки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. списувати — СПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., СПИСА́ТИ, спишу́, спи́шеш, док., що і без дод. 1. Писати, відтворюючи текст оригіналу; робити рукописну копію. Зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу. Та й списую Сковороду (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. списувати — ЗВІЛЬНЯ́ТИ (з роботи, посади); РОЗРАХО́ВУВАТИ (видавши платню); СКОРО́ЧУВАТИ (у зв'язку зі скороченням кількості працюючих); ВИГАНЯ́ТИ розм., ВИГО́НИТИ розм., ПРОГАНЯ́ТИ розм., ВИТУ́РЮВАТИ розм., ВИТУРЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. списувати — Спи́сувати, -сую, -суєш, -сує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. списувати — СПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., СПИСА́ТИ, спишу́, спи́шеш, док., перех. і без додатка. 1. Писати, відтворюючи текст оригіналу; робити рукописну копію. Зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу. Словник української мови в 11 томах
  8. списувати — Списувати, -сую, -єш сов. в. списа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Списывать, списать, переписывать, переписать. Списуючи сі епитахвії, я дивувався. Стор. II. 145. 2) Описывать, описать, излагать, изложить письменно. От і списали на бумагу да в Борзну. ЗОЮР. І. Словник української мови Грінченка