спитий

СПИ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до спи́ти.

Була і вишнівка, і тернівка, і дулівка .. та був і грушевий квас, вже спитий (Г. Квітка-Основ'яненко);

Чи до краю спита чаша, – Рабства чаша вікова? (П. Грабовський);

// у знач. прикм.

Спитий чай;

// спи́то, безос. пред.

З'їдено м'ясця і крові спито В бойовищах трудних на зорі. Ворону колюче, стигле жито Затуляє обрії старі (А. Малишко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спитий — спи́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. спитий — див. п'яниця Словник синонімів Вусика
  3. спитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спити. || спито, безос. присудк. сл. || у знач. прикм. Спитий чай. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спитий — СПИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спи́ти. Була і вишнівка, і тернівка, і дулівка.. та був і грушевий квас, вже спитий (Кв.-Осн., II, 1956, 241); Чи до краю спита чаша,— Рабства чаша вікова? (Граб., І, 1959, 66); // у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах