сплакування
СПЛА́КУВАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. спла́кувати і звуки, утворювані цією дією.
Дитина пробуджується. Пружить сповиті ніжки і повертає голівку в боки. З глибини хустки йде її тихе сплакування (С. Тудор).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сплакування — спла́кування іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- сплакування — -я, с., розм. Дія за знач. сплакувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сплакування — СПЛА́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. спла́кувати і звуки, утворювані цією дією. Дитина пробуджується. Пружить сповиті ніжки і повертає голівку в боки. З глибини хустки йде її тихе сплакування (Тудор, Вибр., 1949, 324). Словник української мови в 11 томах