сплющений

СПЛЮ́ЩЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до сплю́щити.

– Тільки переступив поріг, як побачив дідизного старця .. Руки – як курячі ніжки, спина стулилась з грудьми, і так увесь висох, як сплющений чорнобривчик між листами псалтиря (О. Стороженко);

Ми бігли мимо паровоза, що лежав на боці, сходив парою, неначе конав, мимо нагромаджених безладною купою потрощених вагонів, – то сплющених, то розламаних надвоє (П. Колесник);

Очі йому були міцно сплющені (Д. Ткач);

// у знач. прикм.

Крізь сплющені очі Давид бачить, як перед ним золотою комашнею товчуться зорі (М. Стельмах).

2. у знач. прикм. Плоский від здавлювання, натискування, удару і т. ін.

Мідяні труби простягали .. покручені кінці, сплющені, зм'яклі, наче стоптані кишки (М. Коцюбинський);

В піднятім смерчами ґрунті мелькають, поблискуючи, сплющені .. казанки (О. Гончар);

Коло бочки валялася сплющена снарядна гільза (В. Кучер);

// Який має форму чогось стиснутого, придавленого зверху.

Плющихами .. звалися баштові рушниці, з широкими на кінці і сплющеними гирлами (М. Старицький);

Обличчя у нього було якесь пташине, з великим сплющеним носом (В. Козаченко);

Навколо нього журно шуміли колоски, маленькі, сплющені, ніби вимолотив хтось на пні (І. Цюпа);

Плоди кабачків довгі, циліндричні, у патісона – сплющені, за формою подібні до тарілки або дзвіночка (з навч. літ.);

Тіло у видри сплющене, розширене до хвоста. Хвіст теж сплющений, сильний (з наук.-попул. літ.);

Найточніші виміри показали, що Земля сплющена біля полюсів і здута біля екватора. Це результат її обертання навколо осі (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

сплющений

Значення в інших словниках