сплітання
СПЛІТА́ННЯ, я, с.
Переплетення, з'єднання, зчеплення пальців, рук.
Вся ориґінальність виступу полягала в тому, що юнак, знаходячись на височенній тичці, .. виробляв усілякі акробатичні викрутаси на кшталт закладання ніг за карк, стояння на голові та сплітання з кінцівок різноманітних хитромудрих ґудзів (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me