1. Словник української мови у 20 томах

спобігти

СПОБІ́ГТИ див. спобіга́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спобігти — спобі́гти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спобігти — див. спобігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спобігти — ДОГНА́ТИ кого, що (рухаючись, наблизитися до того, хто (що) пересувається попереду), НАЗДОГНА́ТИ, ЗДОГНА́ТИ, НАГНА́ТИ, НАСПІ́ТИ, ДОСПІ́ТИ рідше, УГНА́ТИСЯ (ВГНА́ТИСЯ) за ким-чим, розм., УГАНЯ́ТИСЯ (ВГАНЯ́ТИСЯ) за ким-чим, розм., ДОГОНИ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. спобігти — СПОБІ́ГТИ див. спобіга́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. спобігти — Спобіга́ти, -га́ю, -єш сов. в. спобігти, -жу, -жи́ш, гл. Настигать, настичь. Лисиця де спобігла курку, то її. Канев. у. Несподіване лихо спобігло. МВ. І. 38. Словник української мови Грінченка