сповиватися
СПОВИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПОВИ́ТИСЯ, спов'ю́ся, спов'є́шся і спови́юся, спови́єшся, док.
1. чим, у що. Загортатися, закутуватися в що-небудь.
* Образно. Земля сповивалася пелюшками туманів, тепло дихала в короткому сні (Григорій Тютюнник);
// Сплітатися одне з одним.
* У порівн. Марина із Степаном обнялись, мов сповилися разом (Г. Епік).
2. тільки недок. Пас. до сповива́ти.
* У порівн. Те, що в дитячих літах чується.., потім якось забувається, наче туманом сповивається (Грицько Григоренко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сповиватися — сповива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- сповиватися — -аюся, -аєшся, недок., сповитися, спов'юся, спов'єшся і сповиюся, сповиєшся, док. 1》 чим, у що. Загортатися, закутуватися в що-небудь. || Сплітатися одне з одним. 2》 тільки недок. Пас. до сповивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сповиватися — СПОВИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПОВИ́ТИСЯ, спов’ю́ся, спов’є́шся і спови́юся, спови́єшся, док. 1. чим, у що. Загортатися, закутуватися в що-небудь. *Образно. Земля сповивалася пелюшками туманів, тепло дихала в короткому сні (Тют. Словник української мови в 11 томах