споганювати
СПОГА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПОГА́НИТИ, ню, ниш, док., розм.
1. що. Робити що-небудь брудним, поганим, нечистим.
– Забирай із собою і свої лахи, щоб не споганювали мені хати! (О. Кобилянська);
Як рвонулась на дніпрові кручі Ненависна, підла німчура, Рушники подерла на онучі, Береги споганила Дніпра (А. Турчинська);
// Робити гидким, бридким, негарним.
Може, підстрижені вуса споганили його дочиста (Л. Мартович);
// Псувати що-небудь.
Взяти його до майстерні він не хотів, щоб “паршива вівця не споганила всієї отари” (З. Тулуб);
Згадалась Ніна. Де вона зараз? Дурне теля, отак усе сколошкала, отак усе споганила (Ю. Бедзик).
2. кого. Плямуючи, принижуючи, ганьбити, паплюжити кого-небудь.
Її сестра, Текля, хотіла молодого гарного волоха до себе притягнути і споганювала її різними видумками (О. Кобилянська);
Як сказали йому “остро пильнувати”, то він розумів се так, що всякого арештанта, котрий укаже голову в вікні, треба споганити останніми словами (І. Франко).
3. кого, що. Порушувати чистоту, святість кого-, чого-небудь; оскверняти.
[Годвінсон (спустивши очі на біблію):] Розмова з нечестивим і праведні уста споганить може (Леся Українка);
– Ви насмілилися сказать, що як я притулив руку Корзової до своїх губів, то тим і себе споганив, і її (А. Кримський);
Він .. був чистий, а життя споганило те, що він ніс (В. Підмогильний).
Значення в інших словниках
- споганювати — спога́нювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- споганювати — Забруднювати; (отару) псувати; (словами) ПАПЛЮЖИТИ, ганьбити; (святиню) опоганювати, поганити, ур. оскверняти. Словник синонімів Караванського
- споганювати — -юю, -юєш, недок., споганити, -ню, -ниш, док., перех., розм. Робити що-небудь брудним, поганим, нечистим. || Робити гидким, бридким, негарним. || Псувати що-небудь. || Плямуючи, принижуючи, ганьбити, паплюжити кого-небудь. || Порушувати чистоту, святість кого-, чого-небудь; оскверняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- споганювати — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
- споганювати — Спога́нювати, -га́нюю, -нюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- споганювати — СПОГА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПОГА́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. Робити що-небудь брудним, поганим, нечистим. — Забирай із собою і свої лахи, щоб не споганювали мені хати! (Коб. Словник української мови в 11 томах
- споганювати — Споганювати, -нюю, -єш сов. в. споганити, -ню, -ниш, гл. Изгаживать, изгадить, портить, испортить. Словник української мови Грінченка