споживати

СПОЖИВА́ТИ, а́ю, ає́ш, недок., СПОЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док., що.

1. Уживати як їжу, як питво; їсти або пити.

В голові йому вже добре бринить... Частує: – До тебе, куме, до тебе, Свириде! – а усе сам спожива... (Марко Вовчок);

Засідали [газди] за мережаний стіл .. і споживали вкупі свіжу кулешу та гуслянку гостру (М. Коцюбинський);

Картоплю споживають у печеному, вареному, тушкованому та жареному вигляді (з наук.-попул. літ.);

Скільки дякували Мстиславові, що напоумив криниці зробити! Хоч і багато споживали води – та вистачало її на всіх (А. Хижняк);

– На темній вощині бджоли менше споживають меду (М. Стельмах);

– Неси ж, – каже, – то [жито] назад Та спожий на щастя (С. Руданський);

– Самі спожили свіженьку й гарячу рибку, а ви, мовляв, їжте й холодну й нетривну (І. Нечуй-Левицький);

З давніх-давен жителі тропічних країн споживали яйця й м'ясо морських черепах (із журн.).

2. Використовувати, витрачати для задоволення яких-небудь потреб.

Близько тисячі возів проходить щоранку крізь каффські брами – і місто або споживає привезене або вантажить кораблі (З. Тулуб);

Оскільки рослини споживають вологу протягом усього вегетаційного періоду, зрошувальну норму води подають не всю відразу, а частинами (із журн.);

Лампа Едісона з вугільною ниткою була міцна, але споживала багато енергії, даючи порівняно мало світла (з навч. літ.);

– Люд не шкодує панського добра, якого неспроможний спожити в поході, нищить грамоти на привілеї панські (Іван Ле);

– Яке то щастя дано людині! – заговорив знову Блаженко, заворожений картиною неосяжного світлого простору. – Отакий світ!.. .. Не вміє вона його спожити! (О. Гончар).

(1) Спожива́йте (спожи́йте) на здоро́в'я! (здоро́ві!) – усталений вислів, який уживають як відповідь на слова вдячності за щось.

Начальник подав дядькові жовтувату вузьку руку. – Спасибі за допомогу. – Споживайте на здоров'я, – засміявся невідомий (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

споживати

Значення в інших словниках