1. Словник української мови у 20 томах

спокусливо

СПОКУ́СЛИВО.

1. Присл. до споку́сливий.

За огорожею спокусливо шелестіли зарості білої акації (І. Сенченко);

Тільки тепер Супрун бачить, як по-бісівськи спокусливо вибиваються на привабливому обличчі жінки червоні яблука рум'янців (М. Стельмах).

2. у знач. пред. Привабливо, заманливо.

Знати все! Це спокусливо (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спокусливо — споку́сливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. спокусливо — 1》 Присл. до спокусливий. 2》 у знач. присудк. сл. Привабливо, заманливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спокусливо — СПОКУ́СЛИВО. 1. Присл. до споку́сливий. За огорожею спокусливо шелестіли зарості білої акації (Сенч., На Бат. горі, 1960, 24); Тільки тепер Супрун бачить... Словник української мови в 11 томах