спокусливо
СПОКУ́СЛИВО.
1. Присл. до споку́сливий.
За огорожею спокусливо шелестіли зарості білої акації (Сенч., На Бат. горі, 1960, 24);
Тільки тепер Супрун бачить, як по-бісівськи спокусливо вибиваються на привабливому обличчі жінки червоні яблука рум’янців (Стельмах, II, 1962, 122).
2. у знач. присудк. сл. Привабливо, заманливо.
Знати все! Це спокусливо (Смолич, II, 1958, 54).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спокусливо — споку́сливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- спокусливо — 1》 Присл. до спокусливий. 2》 у знач. присудк. сл. Привабливо, заманливо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спокусливо — СПОКУ́СЛИВО. 1. Присл. до споку́сливий. За огорожею спокусливо шелестіли зарості білої акації (І. Сенченко); Тільки тепер Супрун бачить, як по-бісівськи спокусливо вибиваються на привабливому обличчі жінки червоні яблука рум'янців (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах