1. Словник української мови в 11 томах

спокусливий

СПОКУ́СЛИВИЙ, а, е.

1. Здатний спокусити (у 1 знач.); заманливий, привабливий.

Від них [яблук] линув до кімнати тонкий, спокусливий запах (Десняк, Десну.., 1949, 290);

Я не хотів і на мить піддатися спокусливому бажанню залягти на відпочинок (Збан., Ліс. красуня, 1955, 112);

— А що, Марусе, коли нам поїхати самим? — подав спокусливу думку Степан. — Невже ми не зможемо правувати кіньми? (Добр., Очак. розмир, 1965, 207).

2. Чуттєво збудливий, звабливий.

Легке жіноче вбрання шелестить, напахчене спокусливою «Джіокондою» (Кач., II, 1958, 339);

Він поставав перед її очима якимсь іншим, привабливим і спокусливим, як гріх… (Шиян, Баланда, 1957, 6);

Аж помолодів старий і з кожним днем починав виглядати таким собі спокусливим чортом (Збан., Єдина, 1959, 357).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спокусливий — (який спокусами манить до себе) звабливий, звабний, манливий. Словник синонімів Полюги
  2. спокусливий — споку́сливий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. спокусливий — Звабливий, знадний, вабливий, привабливий, знадливий. Словник синонімів Караванського
  4. спокусливий — див. хитрий Словник синонімів Вусика
  5. спокусливий — -а, -е. 1》 Здатний спокусити (у 1 знач.); заманливий, привабливий. 2》 Чуттєво збудливий, звабливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. спокусливий — СПОКУ́СЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний спокусити (у 1 знач.); заманливий, привабливий. Від них [яблук] линув до кімнати тонкий, спокусливий запах (О. Десняк); Я не хотів і на мить піддатися спокусливому бажанню залягти на відпочинок (Ю. Словник української мови у 20 томах
  7. спокусливий — ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ... Словник синонімів української мови
  8. спокусливий — Споку́сливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. спокусливий — Спокусливий, -а, -е Искусительный, соблазнительный. К. Бай. 73. Словник української мови Грінченка