1. Словник синонімів Полюги

спокусливий

(який спокусами манить до себе) звабливий, звабний, манливий.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спокусливий — споку́сливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. спокусливий — Звабливий, знадний, вабливий, привабливий, знадливий. Словник синонімів Караванського
  3. спокусливий — див. хитрий Словник синонімів Вусика
  4. спокусливий — -а, -е. 1》 Здатний спокусити (у 1 знач.); заманливий, привабливий. 2》 Чуттєво збудливий, звабливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. спокусливий — СПОКУ́СЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний спокусити (у 1 знач.); заманливий, привабливий. Від них [яблук] линув до кімнати тонкий, спокусливий запах (О. Десняк); Я не хотів і на мить піддатися спокусливому бажанню залягти на відпочинок (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. спокусливий — ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ... Словник синонімів української мови
  7. спокусливий — Споку́сливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. спокусливий — СПОКУ́СЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний спокусити (у 1 знач.); заманливий, привабливий. Від них [яблук] линув до кімнати тонкий, спокусливий запах (Десняк, Десну.., 1949, 290); Я не хотів і на мить піддатися спокусливому бажанню залягти на відпочинок (Збан., Ліс. Словник української мови в 11 томах
  9. спокусливий — Спокусливий, -а, -е Искусительный, соблазнительный. К. Бай. 73. Словник української мови Грінченка