спокушання

СПОКУША́ННЯ, я, с.

Дія за знач. спокуша́ти.

– Я тобі вже сказала: до спокушання однокрилівців ми залучали дівчат і молодиць... прегарних, гожих і принадних (О. Ільченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спокушання — спокуша́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. спокушання — -я, с. Дія за знач. спокушати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спокушання — СПОКУША́ННЯ, я, с. Дія за знач. спокуша́ти. — Я тобі вже сказала: до спокушання однокрилівців ми залучали дівчат і молодиць… прегарних, гожих і принадних (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 476). Словник української мови в 11 томах