сполотнілий
СПОЛОТНІ́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до сполотні́ти;
// у знач. прикм.
Полковник .. спинив свої примружені очі на сполотнілому обличчі Вадима Успенського (П. Панч);
Він сидів проти вікна, німий і похмурий, ворушив сполотнілими губами та сумно похитував головою (В. Кучер).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сполотнілий — сполотні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- сполотнілий — див. блідий Словник синонімів Вусика
- сполотнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до сполотніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сполотнілий — ЗБЛІ́ДЛИЙ прикм. (про обличчя, шкіру людини — який втратив природний колір, став блідим), ПОБЛІ́ДЛИЙ, ЗБІЛІ́ЛИЙ, ПОБІЛІ́ЛИЙ, ПОПОЛОТНІ́ЛИЙ, СПОЛОТНІ́ЛИЙ, ПОМЕРТВІ́ЛИЙ підсил. Марія вийшла на палубу і підставила вітру своє зблідле обличчя (В. Словник синонімів української мови
- сполотнілий — СПОЛОТНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до сполотні́ти. Полковник.. спинив свої примружені очі на сполотнілому обличчі Вадима Успенського (Панч, В дорозі, 1959, 66); Він сидів проти вікна, німий і похмурий, ворушив сполотнілими губами та сумно похитував головою (Кучер, Прощай.., 1957, 218). Словник української мови в 11 томах