1. Словник української мови у 20 томах

сполучуваний

СПОЛУ́ЧУВАНИЙ, а, е, лінгв.

Який сполучається.

Щодо характеру взаємозв'язку сполучуваних слів, словосполучень чи речень розрізняють сполучники сурядності, або сурядні, і сполучники підрядності, або підрядні (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сполучуваний — сполу́чуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. сполучуваний — -а, -е, грам. Який сполучається. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сполучуваний — СПОЛУ́ЧУВАНИЙ, а, е, грам. Який сполучається. Щодо характеру взаємозв’язку сполучуваних слів, словосполучень чи речень розрізняють сполучники сурядності, або сурядні, і сполучники підрядності, або підрядні (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 335). Словник української мови в 11 томах