1. Словник української мови у 20 томах

сполучуваність

СПОЛУ́ЧУВАНІСТЬ, ності, ж., лінгв.

Поєднання мовних одиниць у мовленні.

Лексико-фразеологічна сполучуваність вимагає семантичного узгодження сполучуваних слів (з навч. літ.);

Синтаксична сполучуваність.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сполучуваність — сполу́чуваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сполучуваність — -ності, ж., грам. Здатність сполучатися з чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сполучуваність — СПОЛУ́ЧУВАНІСТЬ, ності, ж., грам. Здатність сполучатися з чим-небудь. Семантика і морфологічна структура дієслів накладають обмеження на їх сполучуваність з певними родовими, особовими і часовими формами (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 364). Словник української мови в 11 томах