сполювати
СПОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., кого, розм.
Добути звіра чи птицю на полюванні.
– Сполював отут я зайця, Ну й ситенний, крий-то боже! (І. Манжура).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сполювати — сполюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- сполювати — -юю, -юєш, док., перех., розм. Добути звіра чи птицю на полюванні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сполювати — СПОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех., розм, Добути звіра чи птицю на полюванні. — Сполював отут я зайця, Ну й ситенний, крий-то боже! (Манж., Тв., 1955, 243). Словник української мови в 11 томах