1. Словник української мови в 11 томах

сполювати

СПОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех., розм, Добути звіра чи птицю на полюванні.

— Сполював отут я зайця, Ну й ситенний, крий-то боже! (Манж., Тв., 1955, 243).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сполювати — сполюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сполювати — -юю, -юєш, док., перех., розм. Добути звіра чи птицю на полюванні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сполювати — СПОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., кого, розм. Добути звіра чи птицю на полюванні. – Сполював отут я зайця, Ну й ситенний, крий-то боже! (І. Манжура). Словник української мови у 20 томах