споминання

СПОМИНА́ННЯ, я, с.

Те саме, що спо́гад 1.

– Там, у земному раї, на Вкраїні, Про нас ні чутки, ані споминання! Не плач, матусенько, моя ти росо рання! (П. Куліш);

Йому чуже зачарування, Йому гадюка споминання Влива трутизну каяття (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споминання — спомина́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. споминання — див. спогад Словник синонімів Вусика
  3. споминання — -я, с. Те саме, що спогад 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. споминання — СПО́ГАД (те, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею раніше), СПО́МИН, ЗГА́ДКА, ПА́М'ЯТЬ, ПА́М'ЯТКА розм., СПОГАДА́ННЯ розм., СПОГА́ДКА розм., СПОГА́ДАНКА розм., СПОМИНА́ННЯ розм., СПО́МИНКА розм., ПРИГА́ДКА розм. Словник синонімів української мови
  5. споминання — СПОМИНА́ННЯ, я, с. Те саме, що спо́гад 1. — Там, у земному раї, на Вкраїні, Про нас ні чутки, ані споминання! Не плач, матусенько, моя ти росо рання! (П. Куліш, Вибр., 1969, 421); Йому чуже зачарування, Йому гадюка споминання Влива трутизну каяття (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 32). Словник української мови в 11 томах