1. Словник української мови у 20 томах

споминка

СПО́МИНКА, и, ж.

Те саме, що спо́гад.

Умер Ігнат навіки в дівочому серці. Єсть про його споминки, є жаль, а кохання, мов пташка в вирій, одлетіло (П. Куліш);

В кузні було весело й привітно, як ніде, і ще й досі споминка про татову кузню будить в моїй пам'яті, може, найприємніші й найщасливіші хвилі мого дитинства (І. Франко);

А як мав ти, брате, Про давнє згадати – Піднять в голові Споминку про бучі та чвари старі, Тоді, віщий брате, Починав спускати Десять соколів На табун лебедів (Панас Мирний);

На жаль, Чужбинський не назвав в своїх споминках нікого з тих “інших” знайомих, а через те навіки пропав слід, у кого тоді ще був Шевченко (О. Кониський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споминка — спо́минка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. споминка — див. спогад Словник синонімів Вусика
  3. споминка — -и, ж. Те саме, що спогад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. споминка — Згадка, спогад, див. спомини Словник чужослів Павло Штепа
  5. споминка — СПО́ГАД (те, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею раніше), СПО́МИН, ЗГА́ДКА, ПА́М'ЯТЬ, ПА́М'ЯТКА розм., СПОГАДА́ННЯ розм., СПОГА́ДКА розм., СПОГА́ДАНКА розм., СПОМИНА́ННЯ розм., СПО́МИНКА розм., ПРИГА́ДКА розм. Словник синонімів української мови
  6. споминка — СПО́МИНКА, и, ж. Те саме, що спо́гад. Умер Ігнат навіки в дівочому серці. Єсть про його споминки, є жаль, а кохання, мов пташка в вирій, одлетіло (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. споминка — Спо́минка, -ки ж. Воспоминаніе. Ном. № 13091. Споминка про всесвітній потоп. К. Іов. 49. І радісний випадок принесе важку споминку. Мир. Пов. 1, 138. Словник української мови Грінченка