1. Словник української мови в 11 томах

споминка

СПО́МИНКА, и, ж. Те саме, що спо́гад.

Умер Ігнат навіки в дівочому серці. Єсть про його споминки, є жаль, а кохання, мов пташка в вирій, одлетіло (П. Куліш, Вибр., 1969, 285);

В кузні було весело й привітно, як ніде, і ще й досі споминка про татову кузню будить в моїй пам’яті, може, найприємніші й найщасливіші хвилі мого дитинства (Фр., IV, 1950, 465);

А як мав ти, брате, Про давнє згадати — Піднять в голові Споминку про бучі та чвари старі, Тоді, віщий брате, Починав спускати Десять соколів На табун лебедів (Мирний, V, 1955, 261).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споминка — спо́минка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. споминка — див. спогад Словник синонімів Вусика
  3. споминка — -и, ж. Те саме, що спогад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. споминка — Згадка, спогад, див. спомини Словник чужослів Павло Штепа
  5. споминка — СПО́МИНКА, и, ж. Те саме, що спо́гад. Умер Ігнат навіки в дівочому серці. Єсть про його споминки, є жаль, а кохання, мов пташка в вирій, одлетіло (П. Словник української мови у 20 томах
  6. споминка — СПО́ГАД (те, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею раніше), СПО́МИН, ЗГА́ДКА, ПА́М'ЯТЬ, ПА́М'ЯТКА розм., СПОГАДА́ННЯ розм., СПОГА́ДКА розм., СПОГА́ДАНКА розм., СПОМИНА́ННЯ розм., СПО́МИНКА розм., ПРИГА́ДКА розм. Словник синонімів української мови
  7. споминка — Спо́минка, -ки ж. Воспоминаніе. Ном. № 13091. Споминка про всесвітній потоп. К. Іов. 49. І радісний випадок принесе важку споминку. Мир. Пов. 1, 138. Словник української мови Грінченка