1. Словник української мови у 20 томах

спонтанно

СПОНТА́ННО.

Присл. до спонта́нний.

Хвилі плазми починають здійматися все вище й вище, самочинно (спонтанно) наростаючи (з наук.-попул. літ.);

Національний символ виникає, як правило, спонтанно: як бурхлива реакція на конкретну етно-соціальну ситуацію (із журн.);

Спонтанно діяти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спонтанно — спонта́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. спонтанно — див. НЕСАМОХІТЬ Словник синонімів Караванського
  3. спонтанно — Присл. до спонтанний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спонтанно — СПОНТА́ННО. Присл. до спонта́нний. Хвилі плазми починають здійматися все вище й вище, самочинно (спонтанно) наростаючи (Наука.., 12, 1972, 12). Словник української мови в 11 томах