спонтанність

СПОНТА́ННІСТЬ, ності, ж.

1. Абстр. ім. до спонта́нний.

Спонтанність усного мовлення.

2. соц. Наявність у соціальних процесах і явищах внутрішньосамочинних довільних незапланованих варіантів, способів і механізмів нагромадження та протікання змін.

У соціології термін спонтанність уживається для позначення стихійного характеру того чи іншого суспільного руху, суспільного явища (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спонтанність — спонта́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. спонтанність — -ності, ж. Абстр. ім. до спонтанний. Спонтанність усного мовлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спонтанність — СПОНТА́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до спонта́нний. Спонтанність усного мовлення. Словник української мови в 11 томах