споротий СПО́РОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до споро́ти¹. Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me спороти споротися Значення в інших словниках споротий — спо́ротий дієприкметник Орфографічний словник української мови споротий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спороти I. Великий тлумачний словник сучасної мови споротий — СПО́РОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до споро́ти¹. Словник української мови в 11 томах
Значення в інших словниках споротий — спо́ротий дієприкметник Орфографічний словник української мови споротий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спороти I. Великий тлумачний словник сучасної мови споротий — СПО́РОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до споро́ти¹. Словник української мови в 11 томах