споруджений

СПОРУ́ДЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до споруди́ти.

Дзвін, споруджений з незугарних кам'яних брил, покарбованих старовинними написами, а подекуди й малюнками, був свого роду метрикою міста (Ірина Вільде);

Геращенко піднявся на дозорну вишку, споруджену на верхівці сосни (Я. Гримайло);

Генерал пройшов до столика, спорудженого в кутку з якихось дверей (О. Гончар);

На перетині вулиць Хоревої та Лівера [у м. Києві] увагу кожного, безперечно, приверне церква Миколи Притиска, споруджена в XVII ст. (із журн.);

// у знач. прикм.

Споруджені машини, кліті хуткішим темпом підносили руду на-гора (Олесь Досвітній);

Незадовільна якість споруджених будівель завдає значної шкоди народному господарству, погіршує побутові умови населення (з газ.);

// спору́джено, безос. пред.

Через кілька годин міст все ж таки було споруджено (З. Тулуб);

В Україні відбудовано, реконструйовано і споруджено заново високопродуктивні доменні і мартенівські печі (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споруджений — спору́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. споруджений — Спору́джений. Дієприкм. від [*спорудити]. ● Написи споруджені в четирех мовах - ті самі написи чотирма мовами. Написи по обох боках входу, споруджені в чотирех мовах, говорили вже меньше високопарно. Українська літературна мова на Буковині
  3. споруджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спорудити. || споруджено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. споруджений — Спору́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. споруджений — СПОРУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до споруди́ти. Дзвін, споруджений з незугарних кам’яних брил, покарбованих старовинними написами, а подекуди й малюнками, був свого роду метрикою міста (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах