споруджений

СПОРУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до споруди́ти.

Дзвін, споруджений з незугарних кам’яних брил, покарбованих старовинними написами, а подекуди й малюнками, був свого роду метрикою міста (Вільде, Сестри.., 1958, 516);

Геращенко піднявся на дозорну вишку, споруджену на верхівці сосни (Грим., Син.., 1950, 43);

Генерал пройшов до столика, спорудженого в кутку з якихось дверей (Гончар, III, 1959, 249);

// У знач. прикм.

Споруджені машини, кліті хуткішим темпом підносили руду на-гора (Досв., Вибр., 1959, 306);

Незадовільна якість споруджених будівель завдає значної шкоди народному господарству, погіршує побутові умови населення (Рад. Укр., 27.VIII 1959, 2);

// спору́джено, безос. присудк. сл.

Через кілька годин міст все ж таки було споруджено (Тулуб, В степу.., 1964, 252);

В республіці [УРСР] відбудовано, реконструйовано і споруджено заново високопродуктивні доменні і мартенівські печі (Наука.., 12, 1957, 2).