1. Словник української мови у 20 томах

споряджатися

СПОРЯДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПОРЯДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док.

1. Здійснюючи підготовку до чого-небудь, забезпечувати себе усім необхідним; збиратися, готуватися.

Отак Свирид нахвалявся, В путь-дорогу споряджався, І озувся, і одягся, Мов на ярмарок убрався (із журн.);

З ним [політруком] споряджався в раптовий похід і мій батько (І. Цюпа);

Вона спорядилась іти храмувати до тітки, в друге село (Ганна Барвінок);

Саїд поквапно спорядився, сів на коня й поїхав (Іван Ле);

Споряджатися в далку дорогу.

2. тільки недок. Пас. до споряджа́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споряджатися — споряджа́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. споряджатися — див. готуватися; збиратися Словник синонімів Вусика
  3. споряджатися — -аюся, -аєшся, недок., спорядитися, -джуся, -дишся, док. 1》 Здійснюючи підготовку до чого-небудь, забезпечувати себе всім необхідним; збиратися, готуватися. 2》 тільки недок. Пас. до споряджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. споряджатися — ГОТУВА́ТИСЯ (здійснювати підготовку до чого-небудь), ПІДГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ГОТО́ВИТИСЯ, НАГОТО́ВЛЮВАТИСЯ, НАГОТОВЛЯ́ТИСЯ, ЛА́ГОДИТИСЯ, НАЛА́ГОДЖУВАТИСЯ, ЛАДНА́ТИСЯ, ЛАШТУВА́ТИСЯ, НАЛАШТО́ВУВАТИСЯ, НАЛА́ДЖУВАТИСЯ... Словник синонімів української мови
  5. споряджатися — СПОРЯДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПОРЯДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док. 1. Здійснюючи підготовку до чого-небудь, забезпечувати себе усім необхідним; збиратися, готуватися. Словник української мови в 11 томах