споріднений

СПОРІ́ДНЕНИЙ, а, е.

1. Пов'язаний спільністю походження.

Ціль походу страшної орди були Угри, багата країна, заселена племенем, спорідненим з монголами (І. Франко);

Чи це була експансія етнічна, чи це союз споріднених сердець (Л. Костенко);

У більшості випадків споріднене розведення призводить до ослаблення потомства, спричиняє зниження .. виживання молодняка, плодючості птиці (з наук.-попул. літ.);

// Який має спільну причину.

Атеросклероз, стенокардія (грудна жаба), інфаркт міокарда – споріднені захворювання (з наук. літ.).

2. перен. Близький, схожий з ким-, чим-небудь за своїми якостями, ознаками і т. ін.

Споріднені душі;

// Відповідний, близький кому-, чому-небудь, співзвучний з ним.

Існує думка, що перекладач має право і повинен перекладати тільки ті речі, які йому внутрішньо близькі, тільки тих авторів, з якими він почуває себе спорідненим. Взагалі це вірно (М. Рильський);

Творчість Гр. Григоренка тематично споріднена з творчістю В. Стефаника (із журн.).