спотичка
СПО́ТИЧКА, и, ж., розм.
Те саме, що су́тичка.
Жовніри, перейшовши річку вбрід, стикались з козаками, бились в густих спотичках з ними (І. Нечуй-Левицький);
І тут сталася спотичка. Віктор Баско, який досі сидів, вовчкувато [понуро] позираючи на Маринку, раптом брязнув своєю чаркою об підлогу і вибіг з кімнати (В. Речмедін).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спотичка — -и, ж., розм. Те саме, що сутичка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спотичка — СПО́ТИЧКА, и, ж., розм. Те саме, що су́тичка. Жовніри, перейшовши річку вбрід, стикались з козаками, бились в густих спотичках з ними (Н.-Лев., VII, 1966, 243); І тут сталася спотичка. Словник української мови в 11 томах
- спотичка — Спо́тичка, -ки ж. Столкновеніе, преткновеніе. Найбільш має з становим спотичку піп. Отой йому спотичку робе. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка