спотичка

СПО́ТИЧКА, и, ж., розм.

Те саме, що су́тичка.

Жовніри, перейшовши річку вбрід, стикались з козаками, бились в густих спотичках з ними (І. Нечуй-Левицький);

І тут сталася спотичка. Віктор Баско, який досі сидів, вовчкувато [понуро] позираючи на Маринку, раптом брязнув своєю чаркою об підлогу і вибіг з кімнати (В. Речмедін).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спотичка — -и, ж., розм. Те саме, що сутичка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спотичка — СПО́ТИЧКА, и, ж., розм. Те саме, що су́тичка. Жовніри, перейшовши річку вбрід, стикались з козаками, бились в густих спотичках з ними (Н.-Лев., VII, 1966, 243); І тут сталася спотичка. Словник української мови в 11 томах
  3. спотичка — Спо́тичка, -ки ж. Столкновеніе, преткновеніе. Найбільш має з становим спотичку піп. Отой йому спотичку робе. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка