1. Словник української мови у 20 томах

спотиньга

СПО́ТИНЬГА, присл., діал.

1. Нишком.

Пішла я ходити з хати в хату. Бо дуже довгі руки мала... Усе спотиньга й потягну що-небудь (Ганна Барвінок);

– Він і божився і хрестився, що задля того служив Дорошенкові, щоб укусить його спотиньга, як ото куса за литки, не гавкаючи, лукавий пес (Д. Мордовець);

Клишоногой спочатку завагався, а потім вернувся на своє місце, не то гарчучи, не то скімлячи – точнісінько так, як пес, якому не дозволено вхопити за литку спотинга (І. Багряний).

2. Несподівано.

Відкіль стрілка не взялася І спотиньга в стегно вп'ялася (І. Котляревський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спотиньга — див. таємно Словник синонімів Вусика
  2. спотиньга — присл., діал. 1》 Нишком. 2》 Несподівано. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спотиньга — Спо́тиньга, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. спотиньга — СПО́ТИНЬГА, присл., діал. 1. Нишком. Пішла я ходити з хати в хату. Бо дуже довгі руки мала… Усе спотиньга й потягну що-небудь (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
  5. спотиньга — Спо́тиньга нар. Исподтишка. Спотиньга в стегно впилася. Котл. Ен. VI. 71. Це така собака, що спотиньга рве. Мнж. 192. Усе спотиньга і потягну що небудь. Г. Барв. 365. Словник української мови Грінченка