спотиньга
СПО́ТИНЬГА, присл., діал.
1. Нишком.
Пішла я ходити з хати в хату. Бо дуже довгі руки мала… Усе спотиньга й потягну що-небудь (Барв., Опов.., 1902, 365);
— Він і божився і хрестився, що задля того служив Дорошенкові, щоб укусить його спотиньга, як ото куса за литки, не гавкаючи, лукавий пес (Морд., І, 1958, 121).
2. Несподівано.
Відкіль стрілка не взялася І спотиньга в стегно вп’ялася (Котл., І, 1952, 284).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спотиньга — див. таємно Словник синонімів Вусика
- спотиньга — присл., діал. 1》 Нишком. 2》 Несподівано. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спотиньга — СПО́ТИНЬГА, присл., діал. 1. Нишком. Пішла я ходити з хати в хату. Бо дуже довгі руки мала... Усе спотиньга й потягну що-небудь (Ганна Барвінок); – Він і божився і хрестився, що задля того служив Дорошенкові, щоб укусить його спотиньга... Словник української мови у 20 томах
- спотиньга — Спо́тиньга, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спотиньга — Спо́тиньга нар. Исподтишка. Спотиньга в стегно впилася. Котл. Ен. VI. 71. Це така собака, що спотиньга рве. Мнж. 192. Усе спотиньга і потягну що небудь. Г. Барв. 365. Словник української мови Грінченка