1. Словник української мови у 20 томах

спочування

СПОЧУВА́ННЯ, я, с., рідко.

Те саме, що співчуття́, співчува́ння.

Не треба їй ні сліз, ні спочування, їй треба тільки волі і простору (Леся Українка);

Галецька запримітила, що молода дівчина й думки не має гордувати нею та нехтувать, а питає з щирим спочуванням до її лихої долі (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спочування — спочува́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. спочування — -я, с., рідко. Те саме, що співчуття, співчування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спочування — СПІВЧУТТЯ́ (чуйне ставлення до чиїх-небудь переживань, горя), СПІВЧУВА́ННЯ, ЖАЛЬ, ЖА́ЛІСТЬ, ЖА́ЛОЩІ, ЖАЛІ́ННЯ розм., КОНДОЛЕ́НЦІЯ зах., СПОЧУВА́ННЯ рідше, СПОЧУТТЯ́ рідше. Їй хотілося вилити своє горе, .. знайти співчуття (П. Словник синонімів української мови
  4. спочування — СПОЧУВА́ННЯ, я, с., рідко. Те саме, що співчуття́, співчува́ння. Не треба їй ні сліз, ні спочування, їй треба тільки волі і простору (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах