спрацьовуватися

СПРАЦЬО́ВУВАТИСЯ¹, уюся, уєшся, недок., СПРАЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док.

Досягати повного розуміння, узгодженості в роботі з ким-небудь.

Як-то їй працюватиметься з Білограєм?! І тут же заспокоїла себе: спрацюються (Ю. Мушкетик);

– Головне, з людьми спрацюватися, – задумливо промовив молодий інженер (П. Автомонов);

Люди спрацьовуються і робота йде куди веселіше (з газ.).

СПРАЦЬО́ВУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок., СПРАЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док.

Ставати дуже ослабленим, знесиленим тривалою або важкою працею.

– А де зараз Коляда? – В обласній лікарні... Нерви... Спрацювався (М. Зарудний);

// Перейматися утомою (про руки, ноги і т. ін.).

Рипіло жорно, перетирало збіжжя на борошно, а разом із збіжжям спрацьовувалось колись кремезне Томашеве тіло (З. Тулуб);

// спец. Ставати непридатним внаслідок тривалої роботи.

Від нього, мовляв, нічого не залежить, будівля старенька, устаткування спрацювалося (О. Бойченко);

Якщо деталь поламається або спрацюється, її треба замінити новою, запасною (з навч. літ.);

Керамічні деталі [для ваговоза] – корозійностійкі, повільніше спрацьовуються, їх легше виготовляти (з наук.-попул. літ.).