спрацьовуватися

СПРАЦЬО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПРАЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док. Досягати повного розуміння, узгодженості в роботі з ким-небудь.

Люди спрацьовуються і робота йде куди веселіше (Рад. Укр., 2.XI 1962, 2);

Як-то їй працюватиметься з Білограєм?! І тут же заспокоїла себе: спрацюються (Мушк., Чорний хліб, 1960, 41);

— Головне, з людьми спрацюватися, — задумливо промовив молодий інженер (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 40).

СПРАЦЬО́ВУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок., СПРАЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док. Ставати дуже ослабленим, знесиленим тривалою або важкою працею.

— А де зараз Коляда? — В обласній лікарні… Нерви… Спрацювався (Зар., На.. світі, 1967, 111);

// Перейматися утомою (про руки, ноги і т. ін.).

Рипіло жорно, перетирало збіжжя на борошно, а разом із збіжжям спрацьовувалось колись кремезне Томашеве тіло (Тулуб, Людолови, II, 1957, 166);

// спец. Ставати непридатним внаслідок тривалої роботи.

Від нього, мовляв, нічого не залежить, будівля старенька, устаткування спрацювалося (Бойч., Молодість, 1949, 282);

Якщо деталь поламається або спрацюється, її треба замінити новою, запасною (Фрез. справа.., 1957, 106).