1. Словник української мови у 20 томах

спредвіку

СПРЕДВІ́КУ, присл., рідко.

Те саме, що споконві́ку.

Таємничі чари мистецтва спредвіку викликають подив, оволодівають людськими серцями, спонукають до роздумів (із журн.);

Зерно сушать спредвіку, сушать в усіх країнах світу (з наук.-попул. літ.);

Послуговуються мелісою спредвіку – в кулінарнії, медицині, бджільництві, парфюмерії, побуті (з наук.-попул. літ.);

Появу хвостатих зірок спредвіку мали за погану ознаку (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спредвіку — спредві́ку прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. спредвіку — див. здавна Словник синонімів Вусика
  3. спредвіку — присл., рідко. Те саме, що споконвіку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спредвіку — Спредві́ку, спредкові́ку, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. спредвіку — СПРЕДВІ́КУ, присл., рідко. Те саме, що споконві́ку. Таємничі чари мистецтва спредвіку викликають подив, оволодівають людськими серцями, спонукають до роздумів (Рад. літ-во, 4, 1968, 83); Зерно сушать спредвіку, сушать в усіх країнах світу (Наука.., 10, 1971, 13). Словник української мови в 11 томах
  6. спредвіку — Спредвіку, спредковіку, спредкувіку нар. Искони. Г. Барв. 28. Вербич по-всяк-раз холодний бува, так бо воно спредвіку ведеться. Харьк. г. Спредковіку були там башти. Екатеринод. Словник української мови Грінченка