спредвіку
спредві́ку
присл., рідко.
Те саме, що споконвіку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спредвіку — спредві́ку прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- спредвіку — див. здавна Словник синонімів Вусика
- спредвіку — СПРЕДВІ́КУ, присл., рідко. Те саме, що споконві́ку. Таємничі чари мистецтва спредвіку викликають подив, оволодівають людськими серцями, спонукають до роздумів (із журн.); Зерно сушать спредвіку, сушать в усіх країнах світу (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- спредвіку — Спредві́ку, спредкові́ку, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спредвіку — СПРЕДВІ́КУ, присл., рідко. Те саме, що споконві́ку. Таємничі чари мистецтва спредвіку викликають подив, оволодівають людськими серцями, спонукають до роздумів (Рад. літ-во, 4, 1968, 83); Зерно сушать спредвіку, сушать в усіх країнах світу (Наука.., 10, 1971, 13). Словник української мови в 11 томах
- спредвіку — Спредвіку, спредковіку, спредкувіку нар. Искони. Г. Барв. 28. Вербич по-всяк-раз холодний бува, так бо воно спредвіку ведеться. Харьк. г. Спредковіку були там башти. Екатеринод. Словник української мови Грінченка