спризьба
СПРИ́ЗЬБА, и, ж., розм.
Те саме, що при́зьба.
Мати сидить на спризьбі, Микита стоїть навпроти, схилившись на кий (С. Васильченко);
[Риндичка:] Ото вже як зовсім стемніло, сидю [сиджу] я собі на спризьбі та й задрімала (М. Кропивницький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спризьба — -и, ж., розм. Те саме, що призьба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спризьба — Призьба Словник чужослів Павло Штепа
- спризьба — СПРИ́ЗЬБА, и, ж., розм. Те саме, що при́зьба. Мати сидить на спризьбі, Микита стоїть навпроти, схилившись на кий (Вас., І, 1959, 275); [Риндичка:] Ото вже як зовсім стемніло, сидю [сиджу] я собі на спризьбі та й задрімала (Кроп., І, 1958, 507). Словник української мови в 11 томах