1. Словник української мови в 11 томах

спризьба

СПРИ́ЗЬБА, и, ж., розм. Те саме, що при́зьба.

Мати сидить на спризьбі, Микита стоїть навпроти, схилившись на кий (Вас., І, 1959, 275);

[Риндичка:] Ото вже як зовсім стемніло, сидю [сиджу] я собі на спризьбі та й задрімала (Кроп., І, 1958, 507).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спризьба — -и, ж., розм. Те саме, що призьба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спризьба — Призьба Словник чужослів Павло Штепа
  3. спризьба — СПРИ́ЗЬБА, и, ж., розм. Те саме, що при́зьба. Мати сидить на спризьбі, Микита стоїть навпроти, схилившись на кий (С. Васильченко); [Риндичка:] Ото вже як зовсім стемніло, сидю [сиджу] я собі на спризьбі та й задрімала (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах