1. Словник української мови у 20 томах

сприсати

СПРИСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПРИСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., рідко.

1. Раптово переставати триматися на чому-небудь, відриватися від чогось; спорсати.

Щоб не місити багно, деремося вище до тинів. Нога іноді сприсає з горбика (П. Панч);

Горпинина рука сприснула з скрині, і трохи не вдарилася вона головою об ріг (Панас Мирний);

Краплина сприснула з вій і покотилась по щоці, мов сльоза (Ю. Смолич).

2. перен. Швидко переміщатися з одного місця на інше, не затримуватись довго на одному місці (про погляд, зір і т. ін.).

Гострий погляд наче ножем черкнув Мусія по обличчю, сприснув, заплутався в бороді, вколов у груди (Л. Первомайський);

Пильно дивився [Стьопа] на тьотю Мар'яну й слухав уважно її. Та хіба довго це! От знов очі хлопців якось непомітно сприснули з обличчя її і вниз під гору, де осика (А. Головко).

3. перен. Швидко й непомітно зникати, втікати.

– Глянув я на нього [горбаня], а він переморгується із братом: морг – і знову хреститься, морг – і знову хреститься... “Ах ти ж, – думаю, – гад .. Тепер ти в мене не сприснеш”. І став я за ним слідкувати (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сприсати — сприса́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. сприсати — -аю, -аєш, недок., сприснути, -ну, -неш, док., рідко. 1》 Раптово переставати триматися на чому-небудь, відриватися від чогось; спорсати. 2》 перен. Швидко переміщатися з одного місця на інше, не затримуватись довго на одному місці (про погляд, зір і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сприсати — УТЕКТИ́ (ВТЕКТИ́) (непомітно, несподівано, без дозволу зникнути, покинути щось), ЩЕ́ЗНУТИ, ЗМИ́ТИСЯ розм., ЗМАНДРУВА́ТИ розм., ЗСЛИ́ЗНУ́ТИ розм., ЗСЛИ́ЗТИ розм., ЗМОТА́ТИСЯ фам., СПРИСНУ́ТИ рідше; ДЕЗЕРТИРУВАТИ (про військових). — Недок. Словник синонімів української мови
  4. сприсати — СПРИСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПРИСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., рідко. 1. Раптово переставати триматися на чому-небудь, відриватися від чогось; спорсати. Щоб не місити багно, деремося вище до тинів. Нога іноді сприсає з горбика (Панч, На калин. Словник української мови в 11 томах